- розкольник
- —————————————————————————————розко́льникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкольник
Смотреть что такое "розкольник" в других словарях:
розкольник — а, ч. 1) рел., заст. Учасник розколу (у 1 знач.). || Член однієї із сект, які належать до розколу; старообрядець, старовір. 2) перен. Той, хто вносить розкол (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
схизматик — розкольник церкви, порушник церковної єдності … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
розкольниця — і. Жін. до розкольник … Український тлумачний словник
схизматик — а, ч., церк. 1) Те саме, що схизмат. 2) У православній і католицькій церквах – розкольник … Український тлумачний словник
